Питання-відповідь

Я – Почесний донор України, чи дозволяється мені позачергова відпустка з роботи?
Статтею 13 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» регламентовано питання надання пільг для осіб, які мають статус Почесного донора України, серед яких закріплено право на використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час.
Чи приймуть мене здати кров у КЗОЗ ХОСПК, якщо я не із Хмельницької області?
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про донорство крові та її компонентів» донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони здоров’я.
Проте на сьогодні приорітетним напрямком донорства є кадрове донорство. На теперішній час відсутній Національний реєстр донорів у зв’язку з чим ведеться реєстр донорів, дія якого розповсюджується на територію певної адміністративно-територіальної одиниці (області), а відтак немає можливості отримати дані щодо наявності у Вас постійних або тимчасових протипоказань до донорства, виявлених за місцем вашої реєстрації.
При цьому слід зазначити відповідно до статті 21 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» У разі навмисного приховування інформації або подання неправдивих відомостей про стан свого здоров’я особою, яка виявила бажання стати донором, якщо її дії спричинили або могли спричинити шкоду здоров’ю реципієнтів, яким перелито взяті від донора кров, її компоненти чи виготовлені з них препарати, така особа притягається до адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності, встановленої законодавством.
Працюю за графіком добу/через три. Чи можу я використати довідку про здачу крові у свій робочий день? Що треба зробити, щоб не було проблем із керівництвом?
Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про донорство крові та її компонентів»: В день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку.
Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки,
видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів.
Частиною 2 ст.9 Закону встановлено, що після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
Частина 1 статті 14 ЗУ «Про донорство крові та її компонентів» визначає, що особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов’язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи чи навчання або командування військової частини, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та (або) її компоненти. У такій заяві зазначена особа має визначити додатковий день відпочинку, передбачений частинами другою та третьою статті 9 або частинами третьою та четвертою статті 11 цього Закону.
Додатково,листом Мінпраці від 06.04.2011 № 76/13/133-11, надано роз’яснення, що працівник звільняється від роботи зі збереженням середнього заробітку в ту зміну, під час якої проходитиме здача крові та медичне обстеження, яке передує здачі.
З огляду на вище наведене керівник не може заперечувати проти такого волевиявлення працівника і відповідно до закону повинен прийняти довідку про здачу крові як обставину через яку працівник реалізує своє законне право на додатковий вихідний.
Що робити, якщо роботодавець не приймає довідку про здачу крові і відмовляється оплачувати додаткові вихідні? Чи законно це?
Данні дії можна кваліфікувати як незаконні.
Відповідь на зазначене питання регламентоване Законом України «Про донорство крові та її компонентів» , КЗпП та іншими підзаконними актами.
Так, відповідно до ст.6 ЗУ «Про донорство крові та її компонентів», визначено, що керівники підприємств, установ, організацій, командири (начальники) військових частин зобов’язані:
• сприяти установам та закладам охорони здоров’я в роботі по
залученню громадян до лав донорів;
• безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання за їх заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та (або) її компонентів, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби у ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків;
Статтею 9 ЗУ «Про донорство крові та її компонентів»: В день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку.
Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
Виплата середнього заробітку, зазначеного у частинах першій,
другій та третій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів
власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або
уповноваженого ним органу. Зазначені кошти належать до таких, що
спрямовані на благодійну діяльність.
Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки,
видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів.
Згідно з ст. 124 КЗпП : За працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров’я і здавання крові для переливання.
Цим працівникам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку з збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки.
Зазначена норма є імперативною і на основі даної норми надання вихідного дня є не правом, а обов’язком роботодавця.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці.
При цьому органи управління ДЕРЖПРАЦІ здійснюють контроль за правильністю застосування порядків, що регулюють надання пільг та компенсацій.
Отже, з огляду на вище зазначене, роботодавець повинен прийняти довідку, встановленого зразка, та надати додатковий вихідний за власний рахунок. Неприйняття довідки вважатиметься незаконним, а відтак ви має можливість звернутись за захистом своїх законних прав та інтересів до компетентних органів (Держпраці) або до суду.
Якщо працівник-донор працює позмінно, то до якого часу діє звільнення від роботи в день давання крові (якщо зміна розпочинається з 18:00 до 08:00 наступного дня?
Працівника слід звільнити від роботи в цю зміну зі збереженням середнього заробітку (лист Мінпраці від 06.04.2011 р. N 76/13/133-11). При цьому працівник має право також на додатковий день відпочинку (робочу зміну) зі збереженням за ним середнього заробітку за зміну. Звільнення в день здачі крові від роботи, тобто від зміни, яка починається о 18 годині вечора, пояснюється частиною першою cт. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів». Адже звільнення від роботи передбачено в день медобстеження і давання крові. Законно також надати додатковий день відпочинку (робочу зміну) відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».
Чи потрібно донору, який претендує на звання Заслуженого донора, витяг з протоколу колективу на робочому місці чи колективу Центру кров?
При умові,що Центр крові надає довідку про 100 кроводач чи плазмодач?Як прослідкувати хід документів на Заслуженого донора ?
Процедура отримання почесного звання «Заслужений донор України» передбачена Наказом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001 (Положення про почесні звання України). Заклади служби крові надають довідку, що підтверджує факт здачі 100 і більше доз крові та (або) її компонентів.

Якщо працівник-донор працює позмінно та здача крові відбувається у його вихідний або неробочий деньЯкщо працівник-донор працює позмінно та здача крові відбувається у його вихідний або неробочий день (заява про намір здати кров та кількість додаткових днів відпочинку)?

Цей день не оплачується за середнім заробітком. У цьому випадку працівник має право тільки на один додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку. Цей день на його бажання може бути приєднаний до щорічної відпустки або використаний в інший час протягом року після дня здачі крові (листи Мінпраці від 06.04.2011 р. N 76/13/133-11 та від 21.09.2007 р. N 303/13/116-07).
Приклад: Працівник 17.03.2018 р. написав заяву, в якій повідомив адміністрацію про те, що планує пройти медичне обстеження і здати кров 22 березня. У заяві він вказав, що додатковий день відпочинку він планує використати 24 березня.
У такому разі працівника звільняєте від роботи і оплачуєте за середнім заробітком тільки 24 березня як додатковий день відпочинку, наданий після здачі крові. А ось 22 березня, як день обстеження і давання крові, йому не оплачуєте, оскільки цей день для працівника вихідний.
Так само надається тільки додатковий день відпочинку, якщо працівник здає кров в період навчальної (творчої) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, соціальної відпустки.

Якщо працівник-донор здає безоплатно кров та в день здачі крові залучений до роботи (заява про намір здати кров та кількість додаткових днів відпочинку)?
Донор може в день давання крові працювати. Це допускає частина третя ст. 9 Закону України “Про донорство крові та її компонентів”. У цьому випадку працівникові на його бажання надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. Тому працівник відпочиватиме два дні і при цьому за ним зберігається середній заробіток (лист Мінпраці від 02.04.2010 р. N 90/13/116-10):
– перший день відпочинку – інший день за день здачі крові, коли працівник замість звільнення працював (передбачений частиною першою ст. 9 Закону про донорство);
– другий день- додатковий день відпочинку (передбачений частиною другою ст. 9 Закону України “Про донорство крові та її компонентів”).
У разі якщо за погодженням з керівництвом підприємства, установи в день здачі крові працівника залучали до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Відповідно працівник може бути звільнений від роботи на два дні тільки тоді, коли за погодженням з керівництвом підприємства його в день здачі крові залучали до роботи. Законом не передбачено в такому випадку надавати днів відпочинку підряд, працівник може використати такі дні як разом, так і окремо, зокрема приєднати до щорічної відпустки. При цьому необхідно врахувати, що незважаючи на те, чи буде день відпочинку після здачі крові приєднаний до щорічної відпустки або надано окремо, цей день слід використати впродовж року після дня здачі крові або її компонентів. Пропущення вказаного строку не дає право на використання дня відпочинку. У разі здачі крові та її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день здавання крові.
Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів, зокрема форма № 435/о «Довiдка щодо надання донорам пiльг», форма № 436/о «Довiдка щодо обстеження донора». Форми цих довідок та порядок їх видачі затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 07 липня 2003 року № 301.
Якщо працівник-донор здає безоплатно кров під час відпустки.?
Згідно статті 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» в день здачі крові та її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності із збереженням за ним середнього заробітку.
Після кожного дня здачі крові та її компонентів, зокрема при здачі їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Такий додатковий день відпочинку у день, яким є вихідний день на підприємстві не надається. За бажанням працівника цей день можна приєднати до щорічної відпустки або використати в інший час протягом року після дня здачі крові або її компонентів.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України “Про донорство крові та її компонентів” ( 239/95-ВР ) у разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. Тобто у разі давання крові у період щорічної відпустки її тривалість потрібно продовжити на два дні.
Донор також може здавати кров у період своєї відпустки. У цьому випадку його відпустку потрібно продовжити на кількість днів, у тому числі на додатковий день відпочинку. Своєчасно продовжити відпустку роботодавець зможе, якщо працівник завчасно (тобто до закінчення відпустки) повідомить у формі заяви про здачу крові та про своє бажання продовжити відпустку. Інакше у роботодавця не буде підстав, щоб видати наказ (розпорядження) про продовження відпустки.
Якщо працівник-донор працює позмінно та здача крові відбувається у його вихідний або неробочий день?

Цей день не оплачується за середнім заробітком. У цьому випадку працівник має право тільки на один додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку. Цей день на його бажання може бути приєднаний до щорічної відпустки або використаний в інший час протягом року після дня здачі крові (листи Мінпраці від 06.04.2011 р. N 76/13/133-11 та від 21.09.2007 р. N 303/13/116-07).

Приклад: Працівник 17.03.2018 р. написав заяву, в якій повідомив адміністрацію про те, що планує пройти медичне обстеження і здати кров 22 березня. У заяві він вказав, що додатковий день відпочинку він планує використати 24 березня.

У такому разі працівника звільняєте від роботи і оплачуєте за середнім заробітком тільки 24 березня як додатковий день відпочинку, наданий після здачі крові. А ось 22 березня, як день обстеження і давання крові, йому не оплачуєте, оскільки цей день для працівника вихідний.
Так само надається тільки додатковий день відпочинку, якщо працівник здає кров в період навчальної (творчої) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, соціальної відпустки.

Чому варто здавати кров?

Безпечна кров рятує життя. Переливання крові широко застосовується при ускладненнях вагітності, таких як позаматкова вагітність чи кровотеча до, під час або після пологів; у дітей з важкою анемією, у потерпілих внаслідок нещасних випадків, у пацієнтів з хірургічною патологією та злоякісними пухлинами.

Кров потрібна постійно, адже зберігати її можна недовго. Щоб крові вистачило скрізь і повсяксач, потрібна достатня кількість регулярних здорових донорів.

Кров – найцінніше, чим одна людина може поділитися з іншою, це – дар життя. Ваше рішення про донорство може врятувати життя іншому, і навіть кільком, якщо кров розділять на її компоненти – еритроцити, тромбоцити та плазму – кожен з яких може застосовуватись окремо у пацієнтів з тими чи іншими станами.

Що відбувається, коли я здаю кров?

Незалежно, чи Ви здаєте кров уперше чи регулярно, служба крові повинна впевнитися, що донорство нічим Вам не зашкодить. Також вона повинна перевірити, чи безпечна Ваша кров для людини, що її отримає.

Перед взяттям крові Вас запитають – на що Ви хворіли раніше, які ліки приймаєте зараз, а також про Ваш теперішній стан здоров’я та спосіб життя. Ці питання мають єдину мету – захистити здоров’я – Ваше та того, хто отримає Вашу кров. Вам повідомлять, чи можете Ви бути донором крові зараз чи пізніше.

Вашу особисту інформацію зберігатимуть конфіденційно і її не використовуватимуть в будь-яких інших цілях.

Дуже важливо відповідати лише правду. Хоча кров завжди перевіряється на інфекції, які можуть передаватися при переливанні (наприклад, ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити В та С, сифіліс), тестування може не виявити нещодавню інфекцію. Це означає, що навіть за наявності негативного результату тестування на інфекції перевірена кров може інфікувати пацієнта, якому її буде перелито.

Після опитування Вас огляне лікар – виміряє артеріальний тиск та частоту пульсу і перевірить, чи відповідає Ваша маса тіла певному мінімуму. Потім з кінчика Вашого пальця візьмуть краплину крові щоб перевірити, чи здавання крові не викличе у Вас анемії. Ваше здоров’я дуже важливе для служби крові і кров для переливання візьмуть, якщо тільки її здавання в той день буде для Вас безпечним.

Здавання крові – це дуже просто. Вас влаштують якнайзручніше, зазвичай у спеціальному кріслі або на ліжку. Ділянку внутрішньої поверхні Вашого ліктьового згину оброблять антисептичним розчином, після чого підготовлений медичний працівник введе у Вашу вену стерильну голку, приєднану до пакету для збирання крові. Звичайно весь процес здавання крові триває не довше 10 хвилин.

Після того, як Ви відпочинете 10-15 хвилин та вип’єте гарячого чаю, Ви зможете повернутися до своєї буденної діяльності, хоча решту дня Вам слід уникати важкого фізичного навантаження. Протягом наступної доби Вам також слід пити багато рідини.

Скільки візьмуть крові? Чи достатньо в мене залишиться?

Звичайно під час взяття крові беруть 400 мілілітрів – це менше ніж 10% від Вашого загального об’єму крові (середньостатистична доросла людина загалом має 4,5 – 5 літрів крові). Ваш організм повністю відновить втрачену рідину приблизно через 36 годин.

Чи безпечно здавати кров?

Так. Пам’ятайте, що Ви станете донором крові, лише, якщо Ви здорові та в добрій фізичній формі. Ваше здоров’я та самопочуття дуже важливі для служби крові. Застосовувані голки та пакет для крові постачають в залютованій стерильній упаковці та не можуть бути використані повторно, що робить процес якнайбезпечнішим.

Чи це боляче?

Ущипнуть шкіру на внутрішній поверхні ліктьового згину і матимете уявлення про відчуття під час введення голки. Все, що Ви повинні відчути – несильний тиск і моментальний укол. Здавання крові – дуже безпечний процес, а дискомфорт чи проблеми під час чи після нього виникають надзвичайно рідко.

Хто і як часто може здавати кров?

В Україні донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 до 60 років, який пройшов відповідне обстеження і в якого немає протипоказань. Здорові дорослі люди можуть здавати кров регулярно – щонайменше двічі на рік, проте не частіше 1 разу на 60 днів.

Кому не слід здавати кров?

Вам не слід здавати кров, якщо це може завдати шкоди Вашому здоров’ю. Перше завдання служби крові в цьому сенсі – впевнитися, що здавання крові не зашкодить донорові. Вам не слід здавати кров, якщо:
– Ви не дуже добре почуваєтесь;
– у Вас анемія;
– Ви вагітні, були вагітні цього року чи годуєте груддю;
– Ви страждаєте на певні патологічні стани – хворобу серця, надто високий чи надто низький артеріальний тиск, цукровий діабет, епілепсію;
– Ви приймаєте певні ліки – наприклад, антибіотики.

В такому разі Ви зможете здати кров пізніше. Проте в деяких випадках Ви не зможете бути донором крові – заради Вашого власного здоров’я.

Також Ви не повинні здавати кров, якщо вона може завдати шкоди пацієнтові, що її отримає. З кров’ю при її переливанні пацієнту – отримувачеві можуть передаватися небезпечні для життя інфекції. Ви не повинні здавати кров, якщо:
– Ви нещодавно заразилися або могли заразитися інфекцією, що передається статевим шляхом – як-то ВІЛ-інфекція чи сифіліс; при переливанні вони можуть передатися пацієнту – отримувачеві Вашої крові;
– Ваш спосіб життя наражає Вас на ризик зараження інфекцією, що може передаватися з кров’ю – наприклад, якщо у Вас більше одного статевого партнера або якщо Ви користувалися комерційними сексуальними послугами;
– Ви будь-коли вживали ін’єкційні наркотичні засоби не з медичною метою;
– Ви нещодавно робили татуювання, скарифікацію (шрамування) шкіри, проколювали вуха чи тіло (пірсинг);
– Ви мали статевий контакт із кимось, хто належить до будь-якої з вищезазначених категорій.

Як я почуватимуся після здавання крові?

Ви повинні почуватися чудово – після того, як безкорисливо поділилися з кимось даром життя!